03.09.2025 промені світила прориваються через тонку тканину та вриваються у великий простір надаючи йому сюрреалістичного відчуття, та попри це, у просторі відчутний тихий гул спокою наче голос ледве чутної машини що простійно при роботі. серед цього сну, машина сидить, заряджаючи себе приємним до смаку паливом. рідке тепло розповсюджується та приємно втоплює та плавить у собі гострі колючки буденного. м'які тканини легко та приємно дозволяють у собі знайти прихисток.