05.11.2025

Відчуваю запах крові поки ніжна та меланхолійна пісня навиває мені, змушує заснути. Споминаю ріки перед цим і мене радує що все підходить такому цікавому кінцю. Споминаю її. Білосніжний образ. А як вона любила тей колір білий, він не дає їй споминати темні, сумні лінії світу, вона ніяк не могла побачити сірості, тільки білий їй видівся. Споминаю товариша рідного, знав його я чи не все життя, та от на жаль, піддався гніву він і був загублений птахом у небі. Споминаю матір рідну що неправильно судив я все її життя, ох як я вибачусь тобі як побачу тебе там. Одяг обвиває мене і сковує, але приємно мені бо знаю що чекає коли червоне озеро наллється вдосталь.